НРАУ підготувала Правовий дайджест станом на 19 лютого 2024 року.
У ВИПУСКУ: реєстрація бізнесу в системі Електронний суд, взаємодія з державними органами за новою адмінпроцедурою та скасування дозволів для працевлаштування іноземців.
1. Строк для реєстрації юридичних осіб в системі «Електронний суд» закінчується 20.02.2024 року
НРАУ попередньо роз’яснювала зміни процесуального законодавства, які впливають на кожну юридичну особу та зобов’язують усі підприємства зареєструвати електронні кабінети в системі Електронний суд, щоб вчасно отримувати інформацію про судові справи, в яких вони є учасником.
Так, для господарського судочинства (переважно спори між бізнесом) свій кабінет необхідно було зареєструвати до 18.10.2023 року.
Водночас, якщо Ваше підприємство потенційно може бути учасником цивільного (наприклад, в трудових спорах) або адміністративного (у спорах з державними органами) судочинства, то радимо не нехтувати законодавчою вимогою і зареєструватись в Е-суді.
Таким чином, Ви усунете бар’єри як для самостійного звернення до суду (оскільки суд може залишити Ваш позов без руху), так і для отримання документів у спорах, де підприємство є відповідачем (інша сторона не направлятиме Вам документи в паперовій формі).
ФОП – наразі не потребують обов'язкової реєстрації, однак вона може бути зроблена добровільно.
2. Нові адміністративні процедури – від адміністративних послуг до перевірок контролерами
15.12.2023 року набув чинності Закону України «Про адміністративну процедуру», який запровадив новий етап взаємодії між бізнесом та органами виконавчої влади.
Закон поширює свою дію на будь-яку взаємодію приватних осіб з органами влади (надання адмін. послуг, проведення перевірок контролюючими органами, складання зобов’язуючих приписів / розпоряджень та їх оскарження), окрім порядку розгляду звернень громадян, вчинення нотаріальних дій, публічної служби, виборів, референдуму та відносин нац. безпеки.
Законом заповняються численні прогалини нормативного регулювання, які раніше заміщались підзаконними актами (Постановами КМУ, наказами Міністерств, тощо).
Так, наприклад, порядок проведення перевірок органами Держпраці, складання розпорядчих актів (приписів, наказів, розпоряджень, постанов) регулювався Постановою КМУ, яка скасована судом в 2019 року. З цього моменту практично було відсутнє регулювання питань порядку розгляду матеріалів та оскарження приписів Держпраці.
Натомість, Законом уніфіковано порядок і спосіб повідомлення осіб про розгляд їх справи в органі виконавчої влади з дотриманням принципу «жодне негативне рішення щодо особи не повинно бути прийняте за її відсутності».
Більше того, Законом обмежується право контролюючих органів приймати рішення «на власний розсуд», оскільки відтепер дискреційне повноваження \право вибору як діяти\ має бути закріплене в законі, а посадовцям не можна відступати від попередніх рішень в однакових чи подібних справах; в іншому випадку такий відступ необхідно обґрунтувати.
Встановлено вимогу мотивувати будь-яке негативне рішення щодо особи.
Адміністративним органам на законодавчому рівні заборонили вимагати від особи надання документів та відомостей, що перебувають у володінні адміністративного органу або іншого органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи або організації, що належить до сфери управління такого органу. Вказаним усуваються бюрократичні перешкоди.
Також, усі адміністративні органи повинні повідомляти особу про порядок та строки оскарження їх рішень. Більше того, Закон передбачає, що строк подання скарги не вважається пропущеним у разі незазначення в адміністративному акті строку та порядку його оскарження (сказані строки стосуються лише порядку адміністративного оскарження та не поширюються на).
Законом також передбачено форму і зміст скарг на рішення державних органів та органів місцевого самоврядування та порядок їх подання.
Вказані законодавчі нововведення сприятимуть спрощенню взаємодії бізнесу з органами публічної адміністрації та матимуть позитивний вплив
3. Законодавчі ініціативи щодо скасування дозволів для працевлаштування іноземців
09.02.2024 року у Верховній Раді України було зареєстровано законопроєкт, яким пропонується скасувати дозвільну процедуру для застосування праці іноземців.
Раніше для того, щоб взяти на роботу іноземця, роботодавцю необхідно було пройти спеціальну дозвільну процедуру, подавати заяви, фотокартки, проекти трудових договорів. Більше того, за вилдачу дозволу сплачувався адміністративний збір залежно від строку трудового договору.
Законопроєктом же прирівнюється процедура працевлаштування іноземця до працевлаштування громадянина України та знімається додаткове навантаження на підприємця.
Законопроєкт очікує розгляду Верховною Радою України.
