Чи має ваш бізнес ознаки «дроблення»? Банки посилять моніторинг бізнесу.

1 листопада НБУ направив усім банкам лист, яким попросив посилити заходи моніторингу щодо операцій клієнтів. Так, за припущеннями НБУ, державний бюджет недоотримує значний обсяг податків внаслідок так званого «дроблення бізнесу». Тому, визначив певні ознаки, які, на думку НБУ, можуть бути притаманні «ризиковому» бізнесу. 

Пропонуємо Вам перевірити, чи наявні наступні ризики у Вашій діяльності:

Ризик

1. Одна особа подає документи для ділових відносин із компанією та підприємцями одночасно

2. Одна адреса для місця реєстрації компанії та підприємця

3. Спільне місце реалізації товарів і послуг

4. Спільні власники, представники, бухгалтери або довірені особи

5. Недостатні ресурси у підприємця для ведення діяльності

6. Значні надходження на рахунки підприємця від компанії або інших пов'язаних осіб

7. Сплата компанією послуг підприємця, вартість яких важко оцінити (оренда, маркетингові, інформаційні послуги, реклама тощо)

8. Надання компанією фінансової допомоги підприємцю

9. Значний обсяг операцій новоствореного підприємця

10. Проведення великих фінансових операцій підприємцем за короткий період

11. Група підприємців здійснює діяльність для досягнення спільної мети

12. Використання одного платіжного термінала кількома підприємцями

Також, НБУ додатково нагадав про індикатори підозрілості фінансових операцій, що можуть свідчити про уникнення від оподаткування:

1. Клієнт або його представник не може чітко пояснити, чим займається їхній бізнес.

2. Фінансова операція виглядає так, ніби її проводять на користь або від імені іншої особи, чия особистість не розкривається.

3. Один і той самий представник керує рахунками кількох клієнтів, які між собою ніяк не пов’язані.

4. Фактичні обсяги фінансових операцій клієнта (компанії чи підприємця) не збігаються з тими, що були заявлені під час встановлення ділових відносин із банком чи при обслуговуванні.

Зауважимо, що цей перелік ризиків НБУ вважає не вичерпним та пропонує банкам самостійно доопрацьовувати його та розробляти власні механізми контролю за діяльністю клієнтів.

Наявність будь-якого з таких критеріїв ще не тягне прямої відповідальності для бізнесу. Всі заходи впливу регулятора, зокрема і в сфері фінансового моніторингу, стосуються виключно фінансових установ. Так, виявлення ризику може бути лише підставою для того, щоб банк повідомив про діяльність Держфінмоніторинг. Ризикові операції можуть блокуватись банком, а суттєві ризики у Вашій діяльності можуть спонукати банк взагалі припинити з Вами ділові відносини (вимагати закриття усіх рахунків).

Додатково стимулюватиме банк вчиняти такий контроль встановлена для банків відповідальність за незабезпечення належного моніторингу операцій клієнтів. Так, фактичні штрафи НБУ за порушення у сфері фінансового моніторингу зросли за останній рік майже у 3,5 рази. Накладені на фінансові установи штрафи обраховуються у мільйонах гривень.

Державна служба фінансового моніторингу України протягом 2023 року виявила фінансових операцій, які можуть бути пов'язані з незаконною легалізацією коштів та із вчиненням кримінальних правопорушень, на суму 102,1 мільярда гривень.

З огляду на це, слід зробити внутрішній аудит на предмет наявності вказаних ризиків та впроваджувати додаткові механізми контролю.

Поліція отримає доступ до банківської таємниці

Через три місяці в Україні запрацює механізм, за яким банки будуть зобов’язані повідомляти органи поліції про помилкові, неналежні платіжні операції, що мають ознаки вчинення кримінального правопорушення: крадіжки, шахрайства, розтрати майна, незаконні дії з платіжними картами, втручання в інформаційні системи, розповсюдження інформації з обмеженим доступом та інші злочини, пов’язані з доступом до інформаційних систем та використання електронних пристроїв.

Нагадаємо, що раніше доступ до банківської таємниці поліція отримувала виключно на підставі ухвали слідчого судді в кримінальному провадженні. Наразі ж працівникам поліції достатньо направити письмовий запит на банк і вказати, що є ознаки вказаних вище злочинів.

Ось перелік даних, які надаватимуть банки:

1. Прізвище, ім’я та по батькові (за наявності) отримувача (або повне найменування компанії).

2. Повне найменування надавача платіжних послуг отримувача.

3. Унікальний ідентифікатор отримувача.

4. Ідентифікатор платіжного пристрою.

5. Код, що ідентифікує операцію в платіжній системі.

6. Повний номер емісійного платіжного інструменту.

7. Номер рахунку отримувача.

Зверніть увагу, що зміни не передбачають чітких та вичерпних критеріїв, за якими визначатимуть ризикові операції, тому, теоретично, запитувати поліція зможе про будь-який платіж.