Фінансовий моніторинг — це комплекс заходів держави та фінансових установ, спрямованих на протидію відмиванню незаконних доходів, фінансуванню тероризму та розповсюдженню зброї масового знищення.

Що таке фінмоніторинг?

Фінансовий моніторинг (фінмоніторинг) — це система заходів держави та фінансових установ, спрямована на запобігання та протидію:

• відмиванню (легалізації) доходів, одержаних злочинним шляхом,

• фінансуванню тероризму,

• фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Юридична основа — Закон України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів...” № 361-IX від 06.12.2019 р.

Іншими словами, фінмоніторинг — це “фільтр довіри” у фінансовій системі, який перевіряє, звідки гроші походять, куди вони спрямовуються і чи мають операції законну економічну мету.

Хто проводить фінмоніторинг?

Фінмоніторинг в Україні поділяється на державний (вторинний) і первинний.

1. Державний фінмоніторинг

Його проводить Державна служба фінансового моніторингу України (Держфінмон) — центральний орган виконавчої влади. Вона отримує та аналізує повідомлення про підозрілі операції від банків та інших установ; передає узагальнені матеріали до правоохоронних органів (НАБУ, БЕБ, СБУ, прокуратура, ДПС, ДБР тощо).

2. Первинний фінмоніторинг здійснюють

- Банки, небанківські фінансові установи;

- Нефінансові суб’єкти:

• нотаріуси, адвокати (під час фінансових операцій клієнта),

• аудитори, бухгалтери, податкові консультанти,

• агенти з нерухомості,

• оператори лотерей, ювелірні магазини,

• компанії, що здійснюють торгівлю дорогими товарами.

Чому до фінмоніторингу потрібно ставитись не менш серйозно, ніж до перевірок бізнесу контролюючими органами?

До фінансового моніторингу (фінмоніторингу) потрібно ставитися не менш, а часто навіть більш серйозно, ніж до звичайних перевірок контролюючих органів.

Ось головні причини:

1. Рішення банку приймаються без суду і діють негайно

Якщо податкова чи інші органи зазвичай перевіряють діяльність постфактум (через місяці або роки), то фінмоніторинг реагує в реальному часі. Банк або фінансова установа зобов’язана виконувати вимоги Закону України “Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів…” і має право блокувати рахунок без рішення суду, якщо є “ознаки підозрілості”. Також, банк може:

• зупинити конкретну операцію,

• розірвати договір обслуговування.

Тобто наслідки — миттєві, і часто без можливості швидко відновити діяльність. Скасувати такі дії можна лише через додаткові пояснення або новий комплаєнс-аналіз, що забирає час і може зупинити всю господарську діяльність.

2. Репутаційний ризик

Інформація про блокування операцій, підозрілі транзакції або відмову банку у відкритті рахунку може потрапити до:

• внутрішніх систем банків,

• державної служби фінансового моніторингу (Держфінмон),

• Національного банку України,

а також впливати на рішення інших банків у майбутньому.

Тобто один інцидент може “закрити двері” в усю банківську систему.

3. Фінмоніторинг перевіряє не лише формальності, а й економічну логіку

На відміну від інших видів перевірок, що орієнтуються на документи, фінмоніторинг оцінює:

• економічний сенс операцій,

• відповідність діяльності профілю клієнта,

• походження коштів,

• реальність господарських відносин.

Тому навіть формально правильна операція може викликати питання, якщо її мета виглядає нелогічно або суперечить звичному бізнес-профілю.

Враховуючи це, досить звичними можуть бути запити в ході комплаєнса на кшталт «надайте фото приміщення», «надайте скрін-шоти з переписки» і т.д.

4. Банки зобов’язані повідомляти про підозрілі операції

Якщо банк визнає операцію “підозрілою”, він зобов’язаний повідомити Держфінмон, навіть якщо потім рахунок розблокують. Це формує негативну клієнтську історію, яка може впливати на майбутні рішення і партнерів. В подальшому, про ризикові операції фінмоніторинг повідомляє правоохоронні органи.

5. Правильна реакція на запит фінмоніторингу — спосіб зберегти довіру

Професійно підготовлені пояснення, документи, підтвердження реальності операцій — ключ до зняття ризиків.

Якщо клієнт реагує оперативно, надає прозору інформацію і показує розуміння законодавства — банк зазвичай знімає обмеження без подальших наслідків.

Рекомендації для мінімального ризику блокування операцій

1. Підготуйтеся завчасно — зберігайте необхідні документи.

Фінмоніторинг часто розпочинається з базових запитів – «надайте документи, якими підтверджується» і т.д.

Тому варто мати «під рукою»:

- копії договорів з постачальниками та покупцями,

- накладні, акти, інвойси, видаткові документи,

- документи, що підтверджують походження коштів (якщо внесок готівкою або з особистої картки).

Порада: зберігайте всі договори у цифровому вигляді (PDF із підписами), щоб у разі запиту швидко надіслати банку.

2. Уважно поставтесь до етапу відкриття рахунків – анкета клієнта має значення.

Фінмоніторинг автоматично реагує на операції, що не відповідають вашому профілю (наприклад, різкий стрибок надходжень, нова незвична діяльність, нетипові контрагенти). Базову інформацію про «типові» операції, очікуваний рух коштів по рахунку, контрагентів і т.д. банк отримує на етапі відкриття рахунку, зокрема:

- Опис виду діяльності - Банк оцінює, чи зрозуміла економічна суть ваших операцій і чи відповідає вона обсягам очікуваних платежів;

- Очікувані обороти – цифри мають бути реалістичними (якщо ви напишете 500 000 грн/рік, а через тиждень надходить 3 млн — система одразу спрацює як на “аномалію”);

- Джерело походження коштів – це може бути виручка від продажу товарів/послуг, внесення власних коштів як поповнення оборотних, надходження від контрагентів за договорами;

- Контрагенти – підозрілими для банку, наприклад, виглядатимуть операції ФОП на спрощеній системі оподаткування з одним лише клієнтом – ТОВ. Контрагентів можна визначити не конкретною назвою компанії, а сферою діяльності (підприємства – постачальники продуктів харчування, кухонного обладнання, тощо).

3. Використовуйте бізнес-рахунок тільки для бізнесу

На підприємницький рахунок закон дозволяє приймати лише кошти, пов’язані з господарською діяльністю. Будь-які витрати або надходження коштів, що не узгоджуються з видами діяльності підприємця, можуть вказувати на підвищену ризиковість. Особисті витрати краще проводити після перерахування коштів з підприємницького рахунку на приватний.

4. Операції мають бути логічно пов’язаними.

Банк хоче бачити, що Ваша діяльність реальна і самостійна. Усі придбання товарів/послуг мають відповідати кінцевому продукту (умовно, закупляючи виключно продукти харчування виглядає дивним отримання доходів від продажу одягу).

Додатковими доказами реальності для банку можуть стати не зовсім типові для бізнес середовища фото / відео, скрін-шоти переписки, дані з соціальних мереж.

5. Будьте відкритими до комунікації

Не ігноруйте листи банку. Відповідальне ставлення часто вирішує питання без додаткових перевірок.

6. Комунікація з банком лише особисто або уповноваженими особами

Операції на рахунку захищені банківською таємницею, доступ до якої може мати лише вузьке коло осіб. Тому, якщо ви підприємець, але не володієте деталями документального оформлення усіх операцій – комунікацію з банком можна доручити комусь іншому. Але така особа повинна мати офіційний статус – ваш адвокат, бухгалтер, тощо. Консультанти і представники без статусу можуть лише посилити сумніви банку у вашій самостійності в бізнесі.

Таким чином, фінмоніторинг — це тест на прозорість бізнесу. Чесність, послідовність і готовність підтвердити реальність операцій — найкращий захист від будь-яких ризиків